філософія середніх віків доби відродження німецька класична філософія

філософія середніх віків доби відродження німецька класична філософія

Німецька класична філософія — термін, що об'єднує філософські праці німецьких мислителів кінця 18-го — першої половини 19-го століття. До визначних представників німецької класичної філософії заведено відносити Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Феєрбаха. Термін вживався в радянській і вживається в пострадянській філософській літературі. В європейській філософській літературі поширений термін німецький ідеалізм, до якого відносять майже всіх цих філософів за винятком матеріаліста Феєрбаха.

Філософія Середньовіччя і Відродження. Філософія Середньовіччя. Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії, але багато в чому відмінна від неї. Людина феодального суспільства усвідомлювала себе одухотвореною (такою, що має душу) істотою. Все це сприяло процесу становлення й розвитку системи освіти в середні віки. Так, уже в перших монастирських і приходських школах, що виникали у IX ст. у деяких містах Ірландії, Німеччини, Франції й Італії, викладання будується відповідно системи "три" і "чотирипуття".

Філософія середньовіччя і епохи відродження. Регіони середньовічної філософії. В епоху Середньовіччя "географія" філософії значно змінилася: філософія не тільки продовжувала розвиватися в центрах свого виникнення (Індія, Китай, Греція - Рим), а й далеко вийшла за їх межі. Говорячи про філософію Стародавнього світу, можна було беззастережно оперувати термінами "західна" (антична) і "східна" (індійська, китайська). Але для епохи Середньовіччя протиставлення "Захід - Схід" створює вже деякі проблеми. Вони пов'язані в першу чергу з появою і розвитком му.

ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ І ВІДРОДЖЕННЯ Основні ідеї християнського світогляду. Основні риси епохи Середньовіччя. Проблема періодизаціїі і середньовічний спосіб філософствування. Джерела філософії Середньовіччя. Апологетика. Гностицизм. Патристика. Визрівання основної проблематики філософії Середньовіччя. Схоластика як завершення середньовічної філософії. Значення середньовічної філософії для філософії і культури. Основні риси філософії епохи Відродження. Романське і германське Відродження. Слайд 2. ОСНОВНІ ІДЕЇ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Ідея троїстості Бога як Творця, Спасителя і. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.

2. Філософські ідеї Середніх віків та епохи Відродження.: Філософія Середньовіччя охоплює тисячолітній період від розпаду Римської імперії до епохи Відродження. Це була епоха виникнення і розквіту світових релігій. Інший по відношенню до античності тип філософствування був обумовлений принципово іншим.

Філософські ідеї Відродження. 1. Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії. Середньовічна європейська філософія - надзвичайно важливий змістовний і тривалий етап в історії філософії, пов'язаний передусім з християнством. Найбільш відомим представником середньовічної схоластики був італійський філософ і богослов Тома Аквінський (1225 - 1274 рр.). Заперечуючи дуалізм віри та розуму і стверджуючи їх єдність, гармонійне узгодження, дає класичне для теології визначення ряду схоластичних проблем: всупереч вченню авероїстів про подвійну форму істини, стверджує, що суперечність між двома положеннями завжди означає, що одне з них хибне.

Період німецької класичної філософії закінчує філософська система Людвіга Андреаса Фейєрбаха. Він змолоду був учнем і послідовником Гегеля. Але вже у 1827 –1828 роках починає сумніватися в істинності гегелівського вчення і розробляє свою філософію. У цілому ж класична німецька філософія зробила важливий внесок у скарбницю світової філософської думки. Для неї характерне системне викладення філософських проблем, їх вивчення в динаміці, розвитку, спроба поєднати абстрактні філософські концепції з політикою, правом, мораллю, мистецтвом, тобто практично з усіма формами людської діяльності.

Тема. Німецька класична філософія. Питання для розгляду: 1. Філософія І.Канта. 2. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля. 3. Місце німецької класичної філософії в історії філософії, її оцінка в контексті сучасності. Філософія І.Канта. Синтез національної духовної енергії, містицизму та ідей національно-культурного відродження штурмерів, (а згодом романтиків), та просвітницьких ідей – сутність національної світоглядної ментальності, яка народила німецьку класичну філософію. Пошуки компромісу між Сущим та Належним Sein und Sollen – основна проблематика.

Тема 14: класична німецька філософія. Мета: розглянути Німецьку класичну філософію як вершину світової філософії доби модерну, її місце в історії філософської думки. З’ясувати особливості філософських поглядів І. Канта на природу і свободу, теоретичний та практичний розум, людину як "громадянина двох світів". На прикладі філософії Й.Г. Фіхте та Ф.В. Шеллінга проаналізувати філософію абсолютного суб’єкта та філософію тотожності й одкровення. Дослідити діалектичну методологію, вчення про людину, абсолютний Дух та історію Г.В.Ф. Гегеля. Опрацювати специфіку антропологічного матеріалізму.

Філософія Відродження, Нового часу та німецька класична філософія. Філософія середніх віків і відродження. 1. філософія середніх віків і відродження. Основні ідеї християнського світогляду. Основні риси епохи Середньовіччя.

Філософія в Середні віки була перетворена церковниками в пряму зброю релігії. Початковим пунктом філософських міркувань стали догми священного писання. Пізнання природи розглядалось як щось заборонене, гріховне. Перевага віддавалась вірі, а не науці. Проте і в Середні віки не зникла, хоча й дуже слабка, матеріалістична традиція. В XV – XVII ст. (доба Відродження) в Західній Європі в надрах феодалізму почали складатися буржуазні суспільні відносини. Продуктивні сили, що розвивалися, привели до швидкого прогресу природознавства. Одночасно з розвитком природознавчих наук почала розвиватися і матеріалістична філософія, поступово відвойовуючи у релігії право на самостійне існування.

Політичний напрям філософії Відродження репрезентував Нікколо Макіавеллі. На думку вченого, філософія соціального життя повинна доповнюватися філософією людини. Він уважав, що держава в процесі управління суспільством головним об'єктом обирає людину(конкретну особу), яка має низку негативних якостей, які необхідно враховувати будь-якому чиновнику. На думку Макіавеллі, вирішення проблем політики не повинно лежати в площині релігійного права та моральних норм. 37.Теорія пізнання Канта.(поннятя річ в собі) Фундатором німецької класичної філософії був Кант. Його теоретична діяльність поділяється на періоди.

Філософія доби відродження. 5.1. Характерні риси філософії Відродження. 5.2. Основні вчення ренесансної епохи: гуманістичний, неоплатонічний, натурфілософський та соціально-політичний напрями. Видатними гуманістами доби Відродження були: італійський поет і мислитель, творець «Божественної комедії» Данте Аліг'єрі; італійський поет і філософ Франческо Петрарка; талановитий італійський письменник, автор «Декамерона» Джованні Боккаччо; видатний гуманіст Лоренцо Валла та ін. Данте Аліг'єрі (1265–1321), не заперечуючи вчення про творення, вказує на те, що людина має двояку природу – смертну і безсмертну.

Погляди філософів епохи Відродження. Закінчилася філософія Ренесансу трагічно - спаленням у 1600 р. на багатті на Площі квітів після семирічного ув'язнення Джордано Бруно. Перебуваючи під сильним враженням філософії Н. Кузанського, Бруно став пантеїстом. Звідси виникло уявлення про природному законі, яка в трансформованому вигляді було сприйнято новочасної наукою. У сучасній економіці багато міркують про позитивних, природних законах. Витоки цього подання повертають нас до Середніх століть і епохи Відродження. В рамках останньої природним починають вважати те, що відповідає початкової природі людини. Це подання буде сприйнято нововременными авторами Т. Гоббсом, Дж.