архаїчні міфи класифікації

архаїчні міфи класифікації

Міфоло́гія, або мітоло́гія, — сукупність пов'язаних міфів певних людських спільнот. Архаїчні міфи здебільшого елементарні за змістом, позбавлені зв'язної фабули та не утворюють чітких міфологій. З розвитком суспільств міфи перетворюються на розгорнуті розповіді, пов'язуються один з одним, утворюючи цикли. Сукупність міфів складає основу міфологічного світогляду, який притаманний як для первісного суспільства, так і для, певною мірою, сучасного.

Глибоко архаїчні міфи - про походження тварин від людей або міфологічні уявлення про те, що люди були колись тваринами. Уявлення про зооантропорфних предків, як правило, мають тотемічне походження. Вищенаведена класифікація є найбільш вдалою і практично універсальною, якщо розглядати світову міфологію. При розгляді ж міфології окремих народів ця класифікація може виявитися неповною.

У міфі сходиться минуле з сучасним і визначається майбутнє.Міф формує ментальність народу і нею ж формується, визначаючи історичний вибір нації.Архаїчний міф виконував роль єдиного універсального способу організації розумового процесу древньої людини.. Презентація на урок Зарубіжна література скачати.

Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини значною мірою були ритуальними й міфологічними. Міф - явище досить складне, воно поєднує в собі поетично-образне і логічне начала та часто довільно комбінує явища і властивості дійсності, що відрізняє його від мистецтва й ідеології пізніших часів. Міфологія була певною мірою неусвідомленим, спонтанним перетворенням реальної дійсності.

ЛЕКЦІЇ З МІФОЛОГІЇ І. Міфологія як предмет теоретичного аналізу. Класифікація міфів.1. Міфологія як світоглядне явище.2. Класифікація міфів.3. Спроби пояснененя міфології (від античності до романтизму).4.

Величезна роль міфів в культурній свідомості людини будь-яких часів. Становлення вірувань як тотемізм, фетишизм, анімізм, антропоморфізм. Процес відродження міфологічної свідомості в європейських культурах. Періодизація розвитку грецької міфології.

Українські міфи пов’язані з хліборобським або пастушим побутом наших предків. Головними героями, зазвичай, є батько-господар, мати-господиня, їхні діти, худоба та поля. Характерною особливістю української міфології є пантеїзм, тобто філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнювався з природою.

Колотило В. В.кандидат філософських наук, доцент Зубрицька Л. Й.кандидат політичних наук У статті проаналізовано спільні та відмінні риси архаїчних та сучасних політичних міфів. Показано, що політичні міфи сучасності характеризуються опорою на.

Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини значною мірою були ритуальними й міфологічними. Міф - явище досить складне, воно поєднує в собі поетично-образне і логічне начала та часто довільно комбінує явища і властивості дійсності, що відрізняє його від мистецтва й ідеології пізніших часів. Міфологія була певною мірою неусвідомленим, спонтанним перетворенням реальної дійсності.

Навчально-методичний комплекс. Архаїчна культура. (шифр і назва навчальної дисципліни). рівень вищої освіти _перший (бакалавр) _ галузь знань _03 Гуманітарні науки_. Робоча програма навчальної дисципліни архаїчна культура. (назва навчальної дисципліни).

Теорії походження міфу. Починаючи з ХІХ ст., з часів вивчення міфу існувало багато теорій міфу. Ключовим у міфології є питання походження міфу. При цьому всі версії сходяться на тому, що проблему походження міфу вирішити неможливо. Вивчення міфів започаткувала міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературознавстві початку XIX ст., запроваджений німецькими романтиками. Міфологічна школа ставила за мету з’ясувати походження міфу й фольклору.

Уявлення українців про небесні світила значною мірою зберегли архаїчні язичницькі елементи. У побутових оповідях, обрядах подибуємо елементи міфів та символіки, в яких виразно проглядаються залишки культу Сонця. Тут можна виявити сліди антропоморфізації (сонце — чоловік з ясним обличчям; чоло боже; боже лице). Проте найчастіше у колядках та веснянках Сонце подається у жіночих образах — богині, княгині, красної панни.

Міф – (від грецького слова – розповідь ) – розповідь, яка передає уявлення людей про богів, легендарних героїв, походження та влаштуваня світу. Головні ознаки міфу: - колективний автор; - герої: боги, напівбоги, титани, духи, першопредки

АРХАЇЧНА КУЛЬТУРА. В архаїчній культурі (це період приблизно від 50 до 10 тис. Років до н.е.) людина вчиться малювати, рахувати, створює перші пояснення світу і самого себе. Але і в цілому архаїчна культура не зникла безслідно. Вона перелилася в міфи народів світу, в фольклор, в глибинні архетипи людської психіки. Безпосередній вплив справила архаїчна культура і на подальшу культуру Стародавнього Сходу і держав Близького Сходу, Єгипту, Індії, Китаю.

Загальноприйнятої класифікації міфів не існує. Так спроби класифікувати міфи проводили дослідники Джозеф Кемпбелл, Андрій Топорков, Єлеазар Мелетинський, письменники Хорхе Луїс Борхес та Крістофер Букер. Звичка ототожнювати міф тільки з архаїчним пережитком минулого походить з невірного розуміння суті міфу. Яка полягає у створенні ряду настанов у соціальній, культурній, ритуальній сферах життя з метою збереження Гармонії суспільства, нації, племені.

Міф (у перекладі з давньогрецької – сказання, легенда) – це алегорична розповідь про особливий характер діяльності богів, героїв та інших фантастичних істот, які зайняли визначальне місце у природі і суттєво впливають на життя людини. Глибоко архаїчні міфи про походження тварин від людей (таких міфів дуже багато, наприклад, у австралійців) або міфічні уявлення про те, що люди колись були тваринами.

Теорії походження міфу. Починаючи з ХІХ ст., з часів вивчення міфу існувало багато теорій міфу. Ключовим у міфології є питання походження міфу. При цьому всі версії сходяться на тому, що проблему походження міфу вирішити неможливо. Вивчення міфів започаткувала міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературознавстві початку XIX ст., запроваджений німецькими романтиками. Міфологічна школа ставила за мету з’ясувати походження міфу й фольклору.

Класифікація міфів. Міфи про тварин (або зооморфні) і зооантропоморфні міфи. Найелементарніші з них являють собою наївне пояснення окремих ознак тварин. Ці нововведення майже завжди приписуються культурним героям (в архаїчній міфології ці образи дуже важко відрізнити від міфологічного уявлення про тотемічних предків, у міфологічних системах ранньокласових суспільств вони нерідко зливаються з уявленнями про богів, а також героїв історичних переказів).

Проблема класифікації міфологічних теорій. Термін “міф” (від грецького тііНоз - розповідь) у різних випадках може мати різні значення. Часом він виступає як давнє уявлення про світ, яке виникало у людини в процесі його освоєння. Виникають міфи на зорі людства, в архаїчному суспільстві. Відтоді постійно поновлюються спроби їх тлумачення, перші з яких належать філософам Давньої Греції. Вже тут можна виз­ начити два напрями трактування міфів.

У статті розглянуто проблему класифікації соціальних міфів та проаналізовано їх основні функції. Подано класифікацію соціальних міфів на основі генетичного принципу. Аналізуються зв’язки між класичними і соціальними міфами. Ключові слова: соціальні, класичні міфи, класифікація. В статті Питання класифікації та функцій соціальних міфів досі не отримали одностайного вирішення в наукових колах. Перш за все це пов’язано з великим різноманіттям соціальних міфів.