припинення договору довічного утримання наука
припинення договору довічного утримання наука
Договір довічного утримання (догляду) припиняється на загальних підставах припинення зобов'язань (згідно зі ст. 602 ЦК України не допускається тільки зарахування зустрічних вимог), а також у разі: 1) смерті відчужувача або третьої особи, на користь якої було укладено договір . Як уже зазначалося, у випадку смерті відчужувача договір довічного утримання (догляду) припиняється виконанням, тобто з права власності набувача знімаються всі обмеження. Він може вільно розпоряджатися своїм майном, набутим за договором.
Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача, що є найбільш поширеною та природною підставою припинення цього договору та свідчить про належне його виконання. На це впливає передусім характер зобов'язання, оскільки виконання носить, по-перше, довічний; по-друге, особистий характер і зумовлено його виконанням на користь відчужувача. Таке виконання повністю вичерпує мету зобов'язання та досягає правового результату договору: від-чужувач отримує в повному обсязі обумовлене надання, а набувач майна дістає право вільного розпорядження отриманим майном, оскільки до цього .
2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. Коментар: 1. Коментована стаття передбачає: 1) розірвання договору довічного утримання на підставі рішення суду за вимогою однієї із сторін договору чи третьої особи, на користь якої укладено договір. Ця підстава для розірвання договору пов'язана з невиконанням або неналежним виконанням обов'язків за договором довічного утримання. 2. Безумовною підставою для припинення договору довічного утримання є настання смерті відчужувача, а також з оголошенням померлим. У цій ситуації договір вважається виконаним.
Припинення договору довічного утримання (догляду). Цивільний кодекс України. 1. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача. 2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. Комментарии к ст. 755. Ви також можете отримати коментарі до ст. 755 ЦКУ.
Поняття договору довічного утримання. Зміст договору: майно, що може бути об’єктом договору; строк чинності договору; права і обов’язки сторін; підстави і порядок розірвання, припинення договору. Договор довічного утримання в законодавстві країн СНД. Разом з листом нотаріуса про припинення дії договору довічного утримання цей право встановлювальний документ (або його дублікат) подається відповідному реєструвальному органу для перереєстрації [19, 86]. Відповідно до частини 2 статті 745 ЦК України, якщо предметом договору довічного утримання є нерухоме майно, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації (стаття 210 ЦК України).
Порядок розірвання, припинення договору довічного утримання. Міністерства освіти і науки україни. Курсова робота. З дисципліни «Цивільне право україни». Тема: договір довічного утримання. студент 3 курсу. денної форми навчання.
Дія договору довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача (ч. 2 ст. 755 ЦК). Після смерті відчужувача набувач іде на нотаріуса, який після отримання необхідних документів (оригінал свідоцтва про смерть, договір, квитанція про сплату держмита тощо) скасовує заборону на відчуження нерухомого майна. Однією з підстав, передбачених ст. 755 ЦК, припинення довічного утримання (догляду) є його розірвання за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.
Наслідки розірвання договору довічного утримання залежать від підстав його розірвання. Якщо договір був розірваний внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, останній повинен повернути майно відчужувачеві. Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання і є юридичним фактом, що припиняє договірні відносини. У випадку припинення дії договору внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем обов’язків за договором довічного утримання передбачена можливість повернення відчужува- чу майна.
У цьому разі договір довічного утримання припиняє свою дію. У разі припинення юридичної особи—набувача за договором довічного утримання настають такі правові наслідки, передбачені ст. 758 ЦК України: — якщо у юридичної особи є правонаступник, то права та обов'язки за договором переходять до правонаступника; - якщо юридична особа ліквідується, то договір довічного утримання припиняє свою дію і майно, що було за ним передане, переходить до відчужувача; — якщо у разі ліквідації юридичної особи—набувача майно перейшло до її засновника (учасника), то права та обов'язки за договором перехо.
2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. 1. Із ч. 1 ст. 755 ЦК належить зробити висновок про те, що вона не виключає пред’явлення кожною із сторін договору довічного утримання (догляду) позову про розірвання цього договору на підставі ст. 651 — 652 ЦК. Додатково до підстав, установлених ст. 651 — 652 ЦК, договір довічного утримання (догляду) підлягає розірванню на вимогу відчужувана, якщо він надасть достатні докази невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов’язків. Частина 2 ст. 755 ЦК вказує на припинення договору, що відповідно до термінології, яка використовується у цьому Кодексі, означає одночасно і припинення зобов’язання.
1.Припинення договору довічного утримання регламентоване ст.ст. 755, 756 Цивільного Кодексу України (ЦКУ). 2. Так, згідно зі ст.755 ЦКУ, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини чи на вимогу набувача. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. 3. Щодо правових наслідків розірвання договору довічного утримання (догляду), вони регламентовані ст.756 ЦКУ: 3.1. У.
Також договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача. На вимогу відчужувача і третьої особи договір може бути розірвано як у разі невиконання набувачем усіх узятих на себе зобов'язань, так і в разі неодноразового порушення цих зобов'язань. Судам нерідко доводиться розглядати позови відчужувачів або третіх осіб з приводу неналежного виконання договору довічного утримання. Нерідко приводом для позову стають дрібні, епізодичні відступи від умов договору, нетипові для загального характеру взаємостосунків набувача і відчужувача.
Договір довічного утримання, що передає набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. Він носить тривалий характер і вимагає від набувача постійного виконання своїх обов'язків. В іншому випадку відчужувач може через суд вимагати виконання умов договору або його розірвання.
Припинення договору довічного утримання (догляду) у разі смерті вiдчужувача (або третьої особи) оформлюється нотаріусом, який посвідчив договір довічного утримання (догляду). Для цього набувач подає свідоцтво про смерть та примірники (за відсутності другого примірника – свій примірник) договору. Нотаріус знімає заборону шляхом вчинення відповідного посвідчувального напису на всіх примірниках договору.
Договір довічного утримання - одна із цивільно-правових форм забезпечення громадян. За договором довічного утримання або догляду одна сторона - відчужувач передає другій стороні - набувачеві у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК). За юридичною природою договір довічного утримання є оплатним, одностороннім (оскільки після укладення договору на набувача покладаються обов'язки щодо утримання, а відчужувач .
Договір довічного утримання належить до договорів, для яких передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне по-свідчення. Недотримання даної вимоги відносно форми договору тягне за собою визнання договору недійсним. Наслідки визна-ння договору недійсним спричинюють двосторонню реституцію. Нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, не-обхідні для відчуження майна. З моменту укладення нотаріальної форми договору довічного утримання у набувача виникає право власності на майно.
Набувачем за договором довічного утримання згідно норм чинного цивільного законодавства може бути тільки повнолітня дієздатна особа, яка в змозі надати належне матеріальне забезпечення. Окрему увагу звернемо на предмет договору довічного утримання. Виходячи з визначення цього договору, даному у цивільному законодавстві, предметом договору може бути як нерухоме майно так і рухоме майно, яке має значну цінність. Якщо предметом договору є нерухоме майно, то такий договір довічного утримання підлягає обов’язковій державній реєстрації. Право власності на нерухомість переходить до набувача тільки з .
Третім видом довічного утримання були, власне, договори довічного утримання, які набули поширення, порівняно з двома наведеними вище різновидами. І тому в подальшому буде аналізуватись саме ця форма довічного утримання. Незважаючи на те, що з 1940 року заборонено укладати договори дарування з умовою довічного утримання, люди продовжували це робити різними шляхами, обходячи закон. Неоднозначні підходи спостерігалися і до вирішення питання припинення договору довічного утримання. Якщо сторони виконували всі умови даної угоди, то зі смертю відчужувача вона припинялась. У разі, коли першим помирав набувач, відчужене майно переходило до його спадкоємців.
Коментарі
Дописати коментар