розмови між учасниками кирило-мефодіївського братства

розмови між учасниками кирило-мефодіївського братства

Кири́ло-Мефо́діївське (ще Кирило-Мето́діївське, Україно-слов'янське товариство, Кирило-Мефодіївське братство) — перша українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху. Була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи — «Весни народів».

Кирило-Мефодіївське братство стисло. Програмними документами Кирило-Мефодіївського братства були: Кирило-Мефодіївського значення. Кирило-Мефодіївське братство стисло. Навесні 1847 року за доносом провокатора – студента О.Петрова – постійні учасники товариства були заарештовані. Членів товариства засудили до різних строків заслань під нагляд поліції — без права повернення в Україну, із забороною займатися освітянською діяльністю: М. Гулака ув’язнено у Шліссельбурзьку в’язницю, в якій просидів три роки, а потім вислано у Перм

Заснування Кирило-Мефодіївського братства, його члени та ліквідація. На початку 40-х років XIX ст. центром українського національно-визвольного руху стає Київ. Петров був сусідом Гулака і тому досить часто чув розмови у його квартирі про справи, що відносилися до держави, пройняті наскрізь ідеєю свободи. Розмови відзначалися оригінальністю думок про різні галузі державного управління, тому зацікавили Петрова так, що він почав щораз більше звертати увагу на подібні збори. Кирило-Мефодіївське товариство фактично не встигло розпочати активної роботи, було підготовлено лише ряд програмних документів і визначено основні цілі і завдання його діяльності.

Кирило-Мефодіївського братства як першої нелегальної української політичної організації. 1.Чому Кирило-Мефодіївське братство було нелегальною організацією? 2.Назвіть імена найбільш активних учасників Кирило-Мефодіївського братства. 3.Яким був кількісний склад організації? 4.До якої соціальної групи належали братчики? “Книга буття українського народу” описує історію українського народу на тлі світової історії від найдавніших часів до середини XIX ст.; розкриває причини і наслідки поділу України між Польщею і Росією, ліквідації Запорізької Січі і Гетьманщини та запровадження кріпацтва; закликає слов’ян до боротьби за національне відродження в економічному, соціальному і духовному жи.

Кирило – Мефодіївське братство ставило своїм основним завданням побудову майбутнього суспільства . Студент Петров, підслухавши їхні розмови та ввійшовши до них у довіру, у березні 1847 року написав донос попечителю Київського навчального округу генерал-майору Траскіну. Донос негайно переправили до Петербурга начальнику III відділення Його імператорської величності власної канцелярії графу Орлову. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, що викликала значний резонанс в . Однак ця позиція М. Костомарова була далеко неоднозначно сприйнята учасниками Кирило-Мефодіївського товариства. Однак месіанська ідея української нації була прийнята кирило-мефодіївцями.

2. Про Кирило-Мефодіївському братстві. На думку історика Симоненко Р. Г., іcторіческое значення Кирило-Мефодіївського братства полягає в тому, що воно було першою спробою української інтелігенції боротися за права українського народу. Братство розробило широку програму, яка також стала дороговказом для його послідовників. Принципово також було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало сучасні їй політичні організації. [2] [3]. 3. Історія суспільства. Кирило-Мефодіївське това.

Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної . Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.). Однією із найвизначніших у XIX ст. політичних підпільних організацій глибоко українського характеру було Кирило-Мефодіївське братство (товариство), яке розробило першу політичну програму для українства.

Кирило-Мефодіївське братство. Наприкінці 1845р. гурток київської молоді оформився в таємне товариство - братство святого Кирила та Мефодія. Засновники: Костомаров, Гулак, Білозерський. Основні програмні положення організації: - Створення демократичної федерації слов’янських народів, в якій кожен народ мав зберігати свою самостійність. - Ліквідація кріпосного права та самодержавства. - Київ - столиця федерації. - Утвердження демократичних прав і свобод.

Кирило-мефодіївського товариство (братство) - таємна політична національно-патріотична організація (грудень 1845 -- березень 1847, Київ). Засновники: В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров. Згодом до них приєдналися 9 осіб, серед них Т.Шевченко, П.Куліш. Та найсуворіше було покарано Шевченка, в якому цар і його чиновництво вбачали найнебезпечнішого учасника товариства. Його віддали у солдати на 10 років. Сам Микола і дописав до вироку таке: «.под строжайшим наблюдением и запретом писать и рисовать». Фізичні й моральні муки цього заслання спричинили передчасну смерть Шевченка у 1861 р. Значення Кирило-Мефодіївського товариства важливе з кількох міркувань.

Кирило-Мефодіївське братство. Відкритий урок з історії України. 9 клас. Тема. Кирило-Мефодіївське братство. Мета: охарактеризувати процес утворення, програмові документи, громадсько-політичну діяльність та значення . Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга буття українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація, Слов’янський собор. Обладнання: мультимедійна презентація «Кирило-Мефодіївське братство», роздаткові картки з історичними джерелами, завданнями для індивідуальної роботи, портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства. Тип уроку: вивчення нового матеріалу . Форма уроку: урок – презентація.

Салтовський Олександр Іванович Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя).—К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. — 396 с. ISBN 966-8210-00-Х У монографії розглядається становлення та розвиток ідеї державності в українській політичній думці від часів Київської Русі до доби Центральної Ради. Розрахована на студентів, аспірантів, науковців, всіх кто цікавиться історією вітчизняної політичної думки. Рекомендована до друку Вченою радою філософського факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.