у стародавній індії як і в інших раннькласових цивілізаціях

у стародавній індії як і в інших раннькласових цивілізаціях

Перші дані про існування доарійської цивілізації в західній Індії опублікував в XIX столітті Александр Каннінгем. Остаточно існування Індської цивілізації було встановлено в 1921-1922 роках експедицією на чолі з Джоном Маршаллом. На піку розвитку Індська цивілізація мала населення у понад 5 мільйонів осіб. Жителі долини річки Інд розробили ряд нових ремесел — обробку сердоліку, обробку кістки, металургію бронзи, міді, свинцю і олова. Це відповідає характеристикам розвиненої, зрілої стародавньої держави. Цей період склався між 2600 і 1900 роками до нашої ери — зріла Хараппа.

Термін Старода́вня І́ндія охоплює період від зародження на території Індостану перших держав до розпаду імперії Гуптів в 6 столітті. В цей період склалися основи індійської культури, виникла більшість із основних індійських релігій, розвинулися основні індійські філософські школи. У історії і культурі Стародавньої Індії можна виділити декілька періодів. Появу перших великих держав, створених, як вважають, дравідійськими племенами, відносять до III тис. до н. е. Їм на зміну приходить «арійська.

Індія - одна з найвидатніших цивілізацій світу, і вона, разом із деякими іншими, уособлює людський розвиток протягом 4,5 тис. рр., що ніколи не забувалося в азіатських країнах. А гегемонія Півночі нараховує не більше 300 рр. В Азії взагалі не сприймають Європоцентричний погляд на світ і його історію. Важливою історичною подією в житті Стародавньої Індії стало виникнення Маурійської імперії, яка у Ш ст. до н. е. підкорила собі майже весь півострів Індостан, за винятком південного краю. Особливої могутності держава Маур'їв досягла за царювання Ашоки (268-232 рр. до н. е.), який залишив по собі добру пам'ять.

Давня цивілізація Індії відрізняється від цивілізацій Єгипту, Месопотамії і Греції тим, що її традиції безперервно зберігалися до наших днів. Дуже мало відомо про характер найдавніших товариств Індії як з-за того, що індійська писемність Хараппиі Мохенджо-Даро до цих пір не розшифрована, так і тому, що добре відомі санскритські тексти аріїв долини Гангу присвячені переважно релігійно-філософських проблем і майже не торкаються політики, історії, соціальної структури та економічних відносин. Процес утворення держав у стародавній Індії було тривалим. Органи влади виникали поступово і виростали, як правило, з племінних органів управління.

Індська цивілізація належить до типу цивілізацій річкових долин, як єгипетська та шумерська. 3. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Коли в XV ст. до н. е. з Іранського нагір'я в долину Інду спустились арійські пе-реселенці-кочівники, вони побачили залишки квітучих міст. Важливе місце посідала община, як і в інших суспільствах Стародавнього Сходу. Але держава склалася тут не у вигляді союзу общин, як у Межиріччі, а була союзом окремих князівств, створеним із метою захисту від ворогів. Зовнішня торгівля розвивалася краще за внутрішню. 1. Охарактеризуйте природні умови Стародавньої Індії. 2. Яка цивілізація в Індії була найдавнішою? Який народ її заснував? 3. Охарактеризуйте хараппську цивілізацію.

У Стародавній Індії задовго до приходу аріїв склалася високорозвинена цивілізація. Ранньокласове суспільство існувало в Індії ще в ІІІ тис. до н.е. і було ровесником цивілізації Стародавніх Єгипту і Шумеру. Новий період в історії Стародавньої Індії пов'язаний із вторгненням на її територію стародавньоіранських племен і аріїв - племен білої раси. За зовнішнім виглядом, мовою, етикою поведінки вони різко відрізнялись від корінних жителів. Арії займалися скотарством. Перехід з однієї варни до іншої в принципі був неможливим. До вищих варнів належали двічі народжені ”- брахмани, кшатрії, вайшьї. Вони могли вивчати тексти релігійних творів, знати їх розпорядження і ритуали.

Давня цивілізація Індії відрізняється від цивілізацій Єгипту, Месопотамії і спорту Греції тим, що її традиції безупинно зберігалися донині. До археологічних розкопок селяни Єгипту, чи Іраку щось знали культуру своїх покійних предків, які грецькі побратими, швидше за все, мали лише туманне уявлення славу Афін часів Перікла. Інакше виглядали справи таки в Індії. Після прочитання цих відкриттів вже не можна було стверджувати, як і раніше робили багато вчених, що Індія «будь-коли знала цивілізації, завваженої широким вживанням бронзи», що вона міцної стіною була відділена інших держав древнього Сходу, і різко поступалася ним рівню розвитку.

Культура Стародавньої Індії. Найдавніша індійська цивілізація відома під назвою Індська (або Хараппська) створена прадавнім населенням Північної Індії. З початку IV тис. до н.е. тут виникають поселення сільського типу, а з середини III тис. до н.е. з'являються та розвиваються міста. Для Хараппської цивілізації був характерний високий розвиток ремесел, зокрема гончарного, з кількома видами кераміки; металургійного (мідь, бронза, золото, свинець, срібло), ювелірного, суднобудівного тощо. Більшість вважає її державою дравідів, інші — що вона породжена Шумером, деякі вважають, що навпаки: Шумер завдячує своєю появою Індській цивілізації. Близько 1800— 1700 pp. до н.е. Хараппська цивілізація починає занепадати.

Мета: познайомити учнів з природно-кліматичними умовами та географічним положенням Індії; дати уявлення про найдавніші цивілізації долини річки Інд; встановити зв’язок між природно-кліматичними умовами та заняттям населення; формувати в учнів навички самостійної роботи та сприяти розвиткові у них критичного мислення. Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б.

Історія Стародавньої Індії. Перші поселення землеробів археологи виявили в низько гірських західних районах долини Інду. їх датують IV тис. до н. е. В середині III тис. до н. е. такі поселення зарясніли вже по всій долині, причому окремі з них, як на той час, можна вважати містами. Отож у Північно-Західній Індії склалася третя після шумерської та єгипетської міська цивілізація епохи бронзи. Хараппська цивілізація розквітла тоді, коли інші райони Індостану ще жили в первісності. Після її загибелі минуло більш як тисячоліття, перш ніж в Індії знову з’явилася цивілізація — вже в іншому регіоні і в іншій історичній обстановці. Індська (Хараппська) цивілізація. Історія Стародавньої Індії.

Культура Стародавньої Індії в своєму витоку, нерозривно пов’язана з Хараппській цивілізацією передувала арійської. У III-II тисячолітті до н. е.., а можливо, і раніше в долині Інду існувала одна з найбільших цивілізацій старовини. Наука дізналася про цю маловідомої культурі стародавньої Індії набагато пізніше, ніж про інших цивілізаціях, — у 20-х рр.. З тих же найдавніших часів в індуїзмі, як і в інших релігіях Індії, вкоренилися віра в очисну магічну силу води і пов’язаний з нею культ річок. Практика ритуальних обмивань, характерна для протоіндійцев, залишається і зараз одним з головних релігійних обрядів індуїзму. Багато що свідчить про зв’язок протоіндійской релігії з індуїзмом.

У Стародавній Індії задовго до приходу аріїв склалася високорозвинена цивілізація. Ранньокласове суспільство існувало в Індії ще в ІІІ тис. до н.е. і було ровесником цивілізації Стародавніх Єгипту і Шумеру. Новий період в історії Стародавньої Індії пов’язаний із вторгненням на її територію стародавньоіранських племен і аріїв – племен білої раси. За зовнішнім виглядом, мовою, етикою поведінки вони різко відрізнялись від корінних жителів. Арії займалися скотарством. Перехід з однієї варни до іншої в принципі був неможливим. До вищих варнів належали “двічі народжені”– брахмани, кшатрії, вайшьї. Вони могли вивчати тексти релігійних тво-рів, знати їх розпорядження і ритуали.

Період розвитку Стародавньої Індії з середини II тисячоліття до н. е. до першої половини I тисячоліття до н. е. отримав назвуводійського.Цей період відзначений освітою класового суспільства і державам - великі досягнення в області виробництва призвели до розшарування суспільства, до посилення соціальної нерівності. Перехід з однієї варни в іншу суворо заборонялося. У Стародавній Індії шлюб був майнову угоду, в результаті якої чоловік купував собі дружину і вона ставала його власністю. Главою сім'ї був чоловік. Закони Ману вимагали від дружини почитати свого чоловіка як бога, навіть якщо він "позбавлений чесноти".

На півночі Індії простягається найвищий у світі гірський масив – гори Гімалаї, які відділяли Індію від інших країн світу і захищають її від холодних північних вітрів. Тільки на північному заході Індії пролягав у давнину шлях з неї в інші країни. Коли південний вітер жене дощові хмари з океану, гори їх зупиняють. Тому цілих два місяці на рік – липень та серпень – в Індії йдуть дощі і річки виходять з берегів. В інший період року дощі бувають рідко. В долинах річок, особливо Гангу, були дуже родючі ґрунти. З півночи Індія захищена Гімалаями ; з заходу – Аравійським морем ; зі сходу – Бенгальсько.

Давня цивілізація Індії відрізняється від цивілізацій Єгипту, Месопотамії і Греції тим, що її традиції безперервно зберігалися до наших днів. До археологічних розкопок селяни Єгипту або Іраку нічого не знали про культуру своїх предків, а їх грецькі побратими, швидше за все, мали лише туманне уявлення про славу Афін часів Перікла. Разом з тим не тільки самобутність і порівняльна віддаленість Індії від інших вогнищ світової культури, але також і умови, в яких вона розвивалася, дають підстави у кінцевому рахунку вважати цю цивілізацію таки первинної як у плані самостійності і незалежності її розвитку, так і тим більше з погляду унікальності її вигляду і характеру, неповторності деяких її початково-структурних засад.